You are viewing [info]v_dorozi's journal

About this Journal
Current Month
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
May. 23rd, 2012 @ 01:01 pm треба медексперти
Current Mood: discontentвсьо-прапаааало!!!!!!!
Друзі-колеги! А хто б підказав (дуже терміново, насправді!!!!) мудрих і комунікабельних (!!) медичних експертів, які погодилися б дати невеличкий коментар? Будь лааасочка... кров-з-носу, як треба!
About this Entry
пЄсЄц
Apr. 26th, 2012 @ 11:06 am Монетизація чи приватизація..? повна версія мого розслідування
Скорочена версія матеріалу вийшла в 14 номері "Українського тижня": http://tyzhden.ua/Society/46775. Тут же наводжу повну (може, аж надно повну..:) його версію:
Read more... )
About this Entry
йа вєщаю!
Apr. 15th, 2012 @ 08:13 pm цифровий шаманізм
Current Mood: anxiousвітер змін
Чистити забиту на 99% джімейлівську скриньку - все одно, що спалювати в багатті старі листи й денники. З минулого випливають уже забуті імена, приізвищща, написані різними мовами із різник точок планети, з різних робіт, підробіток, міжнародних програм і тусівок. Випливають, аби бути вшанованими спогадом і відправитись у кошик. Звільняючи простір для вітру змін.
About this Entry
Оленярство
Apr. 1st, 2012 @ 03:45 pm дуже в тему, от, вкрала...
Current Mood: coldcold
Мое солнце, и это тоже ведь не тупик, это новый круг.
Почву выбили из-под ног – так учись летать.
Журавля подстрелили, синичку выдернули из рук,
И саднит под ребром, и некому залатать.

Жизнь разъяли на кадры, каркас проржавленный обнажив.
Рассинхрон, все помехами; сжаться, не восставать.
Пока финка жгла между ребер, еще был жив,
А теперь извлекли, и вынужден остывать.

Мое солнце, Бог не садист, не Его это гнев и гнет,
Только – обжиг; мы все тут мечемся, мельтешим,
А Он смотрит и выжидает, сидит и мнет
Переносицу указательным и большим;

Срок приходит, нас вынимают на Божий свет, обдувают прах,
Обдают ледяным, как небытием; кричи
И брыкайся; мой мальчик, это нормальный страх.
Это ты остываешь после Его печи.

Это кажется, что ты слаб, что ты клоп, беспомощный идиот,
Словно глупая камбала хлопаешь ртом во мгле.
Мое солнце, Москва гудит, караван идет,
Происходит пятница на земле,

Эта долбаная неделя накрыла, смяла, да вот и схлынула тяжело,
Полежи в мокрой гальке, тину отри со щек.
Это кажется, что все мерзло и нежило,
Просто жизнь даже толком не началась еще.

Это новый какой-то уровень, левел, раунд; белым-бело.
Эй, а делать-то что? Слова собирать из льдин?
Мы истошно живые, слышишь, смотри в табло.
На нем циферки.
Пять.
Четыре.
Три.
Два.
Один.

(с) [info]mantrabox
About this Entry
я-камінь
Mar. 9th, 2012 @ 09:45 am щась таке...
Current Mood: awakeawake
Гільзи і птиці – мерзлі, як білий день...
Місто не варте драних твоїх легень,
Місто не варте... чом же тоді не спиш..?
Стануть за карту плутані колії лиж.

Стануть за карту скроні тайожних зим,
Чуєш – не снились нам ні Алтай, ні Крим!
Чуєш – не зрились кедри нам і дуби,
Нас придорожні благословлять стовпи.

Скільки в отців тут, в духів, в синів й дочок
В горлах ангіни і золотий гачок?
Скільки базарів, храмів і автострад
Знають на дотик скільки облич і п’ят?

Березнем мерзлим знов коронований Кіт,
Військо вар’ятих в свій поведе похід...
Зрячому – сонце, снайперові – мішень,
Місто не варте наших колін й легень...

Лижі – на дрова, й гайда шукати брід,
Схиблений компас захід видасть за схід,
Далі – знічев’я, далі – на звук трембіт,
Прийме нас в плем’я перший весняний Кіт...
About this Entry
Оленярство
Feb. 28th, 2012 @ 05:19 pm безсонний брєд хворого журналіста
Current Mood: curiousпаспатьби........
Current Music: Аквариум
Tags:
От є, мабуть, сни, які можуть наснитися тільки певним особам. І не можуть іншим. В жодному разі. Я навіть гру якось вигадала: коли тусівка, душ так із п*яти, писала би на листочах свої 1-2 найяскравіших снів, а потім всі ті листочки перемішати вкупі, і по одному витягувати, читати та вгадувати - чиє б то могло бути.
От моя колега із відділу політики свого часу перепрацювала над ділом Тимошенко (ще задовго до її ув*язнення), і ії снилася Юлія Володимирівна, що прийшла на кухню попитати рецепт пиріжків від її, колеги, бабці...
А мені сьогодні уві сні прийшов Табачник і заявив, що його, насправді, звати Жоржем, а не Дмитром ("І етава стидно нє знать!!!"), а все тому, що я гуглила перед сном на вищезгадану постать, і гугл видав купу різних табачників...
А ще дуже хочеться розтягнути в часі мить засинання, ту чарівну межу, коли тушка уже розчинилась і не вдчувається, але сон іще не навалився на тебе повністю....
About this Entry
пЄсЄц
Jan. 19th, 2012 @ 09:51 pm Фиолетовый браслет
Originally posted by [info]alishha at Фиолетовый браслет
Надела фиолетовый браслет. Кто со мной?



В 2006 году Уилл Боуэн предложил простую идею - одеть фиолетовый браслет в знак того, чтобы прожить 21 день без жалоб, нытья, сплетен и высказывания недовольств. Если в течение этого времени, человек все же произносит или думает (!) о чем-то негативном - он одевает браслет на другую руку и начинает новый отчет, пока не проносит браслет на одной руке 21 день без жалоб и раздражения.

Говорят, жизни людей меняются до неузнаваемости. Верю.

Уже много раз было доказано, что непрерывные 21 день - срок формирования новой привычки (и прощания со старой). А то, что нытье и плохое настроение не более, чем привычка, физиологическая привычка - у меня лично сомнений нет. Также, как и жизнерадостность - тоже хорошая привычка, а не просто реакция на обстоятельства.

Энтони Роббинс предлагает что-то подобное. Он говорит о мыслительном 10-дневном тренинге без единой негативной мысли: раздражение, печаль, негодования, жалобы опять же, волнения, страхи и т.д. Он предлагает 10 дней беспрерывно и осознанно поддерживать в себе подъем и бодрость. Причем, если по привычке вас посетила досада - 1-2 секунды есть на "исправление" - отловить за хвост, посмеяться, заменить новой мыслью, но если вы застали себя за размусоливанием "проблемы" более 10 секунды - все с начала.

Представляю, что если 10-15 дней продержаться и следить за своими мыслями, а под конец "да, как он едет, блин" или "да, когда дождь закончится, достал уже" и все сначала.

В общем, на мне браслет. Всякие фенечки и прочие неснимаемые атрибуты не люблю - так что отдельный стимул по-быстрее его снять - оставаться в хорошем и без жалоб на 3 недели.




About this Entry
я-камінь
Dec. 29th, 2011 @ 09:41 pm книжки по фотографії
Current Mood: curiousауууууууу..........
друзі, а порадьте якесь слушне чтиво для чайників з фотографії, а..? цікавтить не стільки технічний бік справи (для тих, хто в танку, іннує єдиний варіант опанування технеіки - метод тику), скільки художній - всякі там закони композиції, тощо.
About this Entry
Оленярство
Dec. 18th, 2011 @ 07:01 pm новорічні ялинки
не самопіару ради, а суто для роздумів про насущні речі (щоправда, воно добряче покусане редакцією): http://www.ut.net.ua/Society/37466
About this Entry
Оленярство
Dec. 7th, 2011 @ 05:31 pm Про двері
Current Mood: curiousсонно-маразматичний
...Це так смішно, їй-богу! До нашої нової нори ведуть аж троє дверей. Масивних, залізних, із хтромудрими замками. Одні на вході, вони відкривають очам типово-совковий "смрадний" темний під*їздний жах. Другі на прверсі. І треті в саму хату. В три хатки, якщо бути точним, такі ж старі і убиті, як наша. Зате двері й замки - перший сорт. Цікаво, що на поверсі відсутні як дзвінки, так і номерація квартир. Щоб прийти "людині з вулиці", скажімо, електрикові, доводиться довго і очманіло гатити в загальні двері. А, наприклад, колядникам сюди уже буде зась...
Дрібниці, які символізують суч. суспільство з його закритістю, мобільністю, квадратністю і цілеспрямованістю. Тут немає місця випадковостям. Це не убогі комірки замкнені на сім замків, це ми вдягаємось в обладунки, все більше обмежуючи простір доступу до себе. Лише одиницям, лише тим, хто знає священний код домофону/номер мобільного. Нє, я не сперечаюсь, залізні двері - штука потрібна і корисна. Без них ніззя. Але все частіше з*являється ностальгія за помешканням бабусі і дідуся у місті мого дитинства, де двері були із тотенької фанери і замикалися лише на ніч...
About this Entry
Оленярство